Принцип заборони Паулі

21 березня 1924 року 24-річний фізик Вольфганг Паулі опублікував статтю, в якій сформулював один з найважливіших принципів сучасної теоретичної фізики, за який в 1945 році отримав Нобелівську премію.

Закон, який став відомий як принцип заборони Паулі був такий: ніякі два електрони в системі не можуть мати однакові набори квантових чисел. Так, кожна оболонка в атомі може містити лише обмежене число електронних орбіт, що визначаються допустимими значеннями квантових чисел.

Принцип заборони Паулі грає фундаментальну роль для розуміння будови й поведінки атомів, атомних ядер, властивостей металів і інших фізичних явищ. Він пояснює хімічну взаємодію елементів і їх перш незрозуміле розташування в періодичній системі. Сам Паулі використовував принцип заборони для того, щоб зрозуміти магнітні властивості простих металів і деяких газів.

Паулі вніс істотний внесок в сучасну фізику, особливо в галузі квантової механіки. Він рідко публікував свої роботи, вважаючи за краще цього інтенсивний обмін листами зі своїми колегами, особливо з Нільсом Бором і Вернером Гейзенбергом, з якими він міцно дружив. З цієї причини багато хто з його ідей зустрічаються тільки в цих листах, які часто передавалися далі та копіювалися.

Крім Нобелівської премії, Паулі був нагороджений медаллю Франкліна Франкліновского інституту і медаллю Макса Планка Німецького фізичного товариства. Він був членом Швейцарського фізичного товариства, Американського фізичного товариства, Американської асоціації фундаментальних наук, а також іноземним членом Лондонського королівського товариства.