Історія виникнення банківських карт

Останнім часом, особливо в умовах епідемії, все більш популярними стають банківські картки. Оплата товарів та послуг у торгових точках, через Інтернет, перерахування коштів з одного рахунку на інший стають простіше, швидше. Хтось скаже, що цей винахід зовсім новий, можливо йому років 40-50. Так це чи ні?

Насправді перші банківські картки навіть не були банківськими! Деякі нафтові компанії, магазини, ресторани та готелі на початку 20-го століття почали випускати товарні картки для надійних і багатих клієнтів. Вони були виконані з щільного картону, містили дані клієнта та його індивідуальний номер (рахунок), який продавці записували при кожній покупці, і в кінці місяця надсилали клієнту чек на всі покупки. Однак у такого способу оплати був істотний недолік – карти могли використовуватися лише у тій мережі, де вони були випущені. Тому часто клієнт мав носити з собою купу карток для різних закладів, що було незручно.

Пізніше виникла необхідність змінити матеріал карток, тому на кінці 20-х років бостонська компанія Farrington Manufacturing зробила їх з металу. На них видавлювалися ідентифікаційні дані, що дозволило частково автоматизувати процедуру прийняття карток. За допомогою спеціального пристрою – «імпринтера» – дані карток друкувалися на торгових чеках-квитанціях, які пізніше відправлялися в банк.
Прообразом банківських кредитних карт можна вважати момент, коли Джон С. Біггінс (співробітник Національного банку) у 1946 році організував систему «Charge-it». Клієнт отримував у банку спеціальні розписки, якими «розраховувався» з продавцями замість грошей. Після чого розписки відправлялися до банку, де гроші списували з рахунку покупця та віддавали продавцеві у вигляді готівки.

Ера ж сучасних зручних універсальних карток почалася, коли у 1949 році бізнесмен Франк Макнамара після вечері в ресторані виявив, що у нього недостатньо грошей! Після неприємної ситуації він вирішив, що вона не повинна трапитися знову та у 1950 році організував Diners Club. Суть полягала в тому, щоб охопити безліч ресторанів, а пізніше і магазинів, використовуючи тільки одну карту. Члени клубу отримували кредитки, якими можна було розплатитися в закладах, що уклали з Diners Club договір. За це заклади сплачували клубу комісію – 5-7% від суми платежу, а власник картки раз в місяць отримував виписку з витратами та повинен був погасити заборгованість й один раз на рік заплатити за обслуговування картки. Турбуючись про свою репутацію, мало закладів хотіли мати посередника між ними та клієнтами, тому розвиток клубу був досить повільним.

У 1958 році компанія American Express почала випускати свої картки. Уже через рік їх володарями стали близько півмільйона чоловік і понад 30 тисяч організацій. Такий успіх пояснюється більшими фінансовими можливостями, ніж у Diners Club. Банки вирішили не відставати від компаній і почали випускати власні карти. Однією з найвідоміших стала «BankAmericard», яка дала початок платіжній системі Visa.

Можна сказати, що з цього моменту винайдення чогось принципово нового припинилося, хоч постійне вдосконалення системи триває до сьогоднішнього дня. І сучасні карти, що діють спільно зі смартфонами й мережею Інтернет, мають ширший функціонал, ніж у 1958.